БУДЗ Микола Юрійович

Народився і виріс в селі Старі Ку́ти, на Гуцульщині. У 1989 році здобув вищу освіту інженера-механіка у Львівському сільськогосподарському інституті. Пізніше здобув другу вищу освіту в галузі будівництва. Після навчання одружився і проживав на Закарпатті в селі Чорнотисів Виноградівського району, де працював у місцевому колгоспі. Пізніше їздив на заробітки.

В час війни — доброволець. В лавах оборонців Дебальцевого перебував понад 3 місяці. 23 листопада 2014-го взвод Будза потрапив під обстріл поблизу Дебальцевого під час проведення операції з прикриття відходу та ротації механізованого батальйону. Капітан зазнав осколкових поранень та забій грудної клітини, був доправлений до Харківського шпиталю, прооперований, проте наступного дня ввечері помер — відірвався тромб.

Вдома залишилися дружина та двоє дорослих синів. Похований у Чорнотисові.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (26.02.2015, посмертно).

Вічна пам’ять і слава Герою!

Будз Микола Юрійович крайній ліворуч