МОКАНЮК Юрій Іванович
село Тюдів (уродженець села Малий Рожин)

МОКАНЮК Юрій Іванович

27.09.1986 – 15.07.2026

село Тюдів (уродженець села Малий Рожин)

НАЗАВЖДИ 39… Старший водій 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4267.
Юрій народився 27 вересня 1986 року в селі Малий Рожин. В 1992 році пішов у Малорожинську школу. Отримав фах телемайстра в Чернівецькому вищому професійному училищі радіотехніки. з 18 років працював водієм у ТОВ «ОСНОВА – СОЛСИФ», що в Києві.
З 12 травня 2015 року по 08 лютого 2016 року служив добровольцем в АТО. В 2016 році був переведений в Національну Гвардію України.
З 13 квітня 2021 року служив по контракту в 10-тій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Був ввічливим, веселим, добрим другом і товаришем, відмінно виконував свій військовий обов’язок.
02 липня 2026 року отримав складні поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Оріхуватка, Миколаївської міської громади, Краматорського району, Донецької області. Лікарі боролися за життя відважного Воїна, однак не судилося молодому хлопцеві жити, мріяти та планувати своє майбутнє – 15 липня 2026 року зупинилося серце Героя…
Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.
Під час служби в ЗСУ нагороджений відзнакою президента України «За оборону України», орденом «За мужність» ІІІ ступеня, орденом «За мужність» ІІ ступеня, нагрудним знаком «Батальйон ім. Кульчицького».
За старанність, сумлінне виконання службових обов’язків отримав грамоти і подяки.
Без батька залишилися два неповнолітні сина.
Низький уклін Герою за його мужність, стійкість та жертовність заради нашого мирного майбутнього.

Світла пам’ять та вічна слава Герою Юрію МОКАНЮКУ!