Сьогодні світ згадує одну з найстрашніших сторінок історії — Голокост.

Сьогодні світ згадує одну з найстрашніших сторінок історії — Голокост.

27 січня весь світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме цього дня у 1945 році було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті — Аушвіц-Біркенау.
Голокост став символом того, до чого може призвести байдужість, мовчання та ідеологія зверхності. Мільйони загублених житл, зруйновані мрії, цілі родини, що зникли назавжди… Сьогодні ми згадуємо кожного, хто загинув у гетто, у таборах смерті, у розстрільних ярах, як-от Бабин Яр в Україні.
Ми також віддаємо шану Праведникам народів світу — тим, хто ризикував власним життям, аби врятувати інших. Їхній подвиг доводить: навіть у найтемніші часи людина здатна залишатися Людиною.
Свої наслідки голокост залишив і на Кутській єврейській громаді.
Німці встановили контроль над Кутами у вересні 1941 року. Вони розпочали конфіскацію єврейського майна, завели примусову працю, обмежили пересування, зобов’язали євреїв носити пов’язки із зображенням зірки Давида.
Зима 1941 – 42 р.р. випала дуже суворою. Кутчани терпіли від холоду і нестачі продовольства. Розповсюджувалася епідемія тифу і багато євреїв померли від хвороб та інших злигоднів.
Весною 1942 року на фоні чуток стосовно масових погромів окремі особи і невеликі групи євреїв намагалися перейти через Черемош у відносно безпечну Румунію, але не всім вдавалося це здійснити.
10 квітня 1942 року у Кути з Коломиї на вантажівках прибула поліція безпеки і ескадрон СД. Карателі розстрілювали євреїв, які стояли біля доріг. Цілі житлові блоки були спалені, щоб виявити схованки євреїв. Багато згоріло у вогні, загалом загинуло біля 950 євреїв, які були похоронені на місцевому єврейському цвинтарі. Багато тіл залишилося під спаленими будинками.
24 квітня ті євреї, які не мали документів про працю були депортовані в гетто Коломиї. Багато із них загинули, або були розстріляні по дорозі.
Кінець єврейській громаді прийшов 08 вересня 1942 року.
В цей день 800 євреїв були доставлені в Коломию, звідки були перевезені залізничним транспортом для знищення отруйним газом в таборі Белзець. Кути були звільнені 02 квітня 1944 року підрозділами Червоної Армії. Невелика кількість євреїв, які врятувалися, згодом відмовилися від Кутів.
За ініціативи Омельяна Німця у виконанні Івана Андрійканича в Кутах встановлено меморіальну дошку, яка засвідчує пам’ять про загиблих жителів Кутської єврейської громади.
Нехай пам’ять про невинних жертв буде вічною. Нехай вона нагадує нам про цінність кожного людського життя.
• 6 мільйонів загиблих євреїв.
• Мільйони представників інших меншин.
• Тисячі зламаних доль.
Сьогодні ми запалюємо свічку пам’яті у своїх серцях. Ми маємо бути голосними проти ненависті та дискримінації сьогодні, щоб подібне ніколи не повторилося. 🕯️
Вічна пам’ять мільйонам невинних жертв Голокосту.
Вічна пам’ять жертвам російської агресії в Україні.
У дописі використані матеріали Кутського історико-краєзнавчого музею