Вшанування пам’яті Захисника України Мирослава Дмитровича БОЙЧУКА

Вшанування пам’яті Захисника України Мирослава Дмитровича БОЙЧУКА

Сьогодні — скорботна дата, річниця загибелі вірного сина України, Захисника Мирослава Дмитровича БОЙЧУКА. У цей день ми схиляємо голови, згадуючи його подвиг, мужність і беззавітну жертовність, віддану в боротьбі за нашу свободу та незалежність.

Йому було лише 38… Солдат. Номер обслуги 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А4699. Мирослав народився 24 липня 1986 року в селищі Кутах. Навчався в Кутській середній школі І-ІІІ ступенів. Здобув професію тракториста в Кутському професійному училищі. Ще бувши в утробі матері помер батько Мирослава, а коли йому виповнилося 15 років померла мати – він разом зі своєю сестрою залишилися повними сиротами. Виховувалися з бабусею та дідусем.

Працював автомеханіком на вулканізації також виконував будівельні роботи. Боєць хотів захищати незалежність, свободу та територіальну цілісність нашої держави і понад усе бажав миру в Україні та найшвидшого повернення до рідної домівки. Та, на жаль, не судилось…Поблизу н.п. Павлівка, Сумського району, Сумської області Герой віддав власне життя за нас з вами, за наш спокій та незалежність.

Мирослав БОЙЧУК став одним із тих Героїв, чиє життя обірвала жорстока війна. Він стояв на захисті рідної землі, свого народу та світлого майбутнього, яке він прагнув бачити для наступних поколінь. Його ім’я навіки вписане в історію України як символ незламності та відданості Батьківщині.

Ми пам’ятаємо його не лише як воїна, але й як людину, яка мала свої мрії, плани. У цей день ми висловлюємо глибоку вдячність і шану родині Мирослава Дмитровича за виховання такого Героя.

Вічна слава та пам’ять Герою!