З глибоким сумом повідомляємо, що Кутська громада продовжує зазнавати непоправних втрат у війні

З глибоким сумом повідомляємо, що Кутська громада продовжує зазнавати непоправних втрат у війні. І знову, вірний син України, військовослужбовець ЧОКИНЮК Петро Петрович, 11.09.1965 року народження, уродженець села Великий Рожин, помер, захищаючи нашу Батьківщину.

Головний сержант самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3283. Життя бійця підступно обірвалося 24 травня 2025 року в селі Верхня Сироватка, Верхньосироватської сільської громади, Сумського району, Сумської області. Народився Петро в селі Великий Рожин у багатодітній родині. Навчався у Великорожинській школі. Проходив строкову службу в армії.

З початку 90-х присвятив своє життя службі в правоохоронних органах – спочатку це Патрульна постова служба в Івано-Франківському міському відділі міліції. У подальшому проходив службу в підрозділі міліції швидкого реагування «Беркут» Івано-Франківського Управляння МВС на посаді заступника командира взводу, а пізніше – командира взводу. Був звільнений у відставку за вислугою років у званні капітана міліції. Весною 2015 року, коли на сході України спалахнула війна, він добровільно став на захист України. І відтоді рішення: «стояти за Україну до останнього» стало не лише викликом, а й життєвим вибором військовослужбовця.

Свою долю Петро знайшов у Тарасівці, що на Донеччині. Та, 2022 року, коли почалося широкомасштабне вторгнення рф на нашу землю, життя Петра Петровича та його родини змінилося назавжди. Населений пункт на Сході України, де вони проживали, було знищено. Родина змушена була шукати прихистку в селищі Семенівка, що на Полтавщині, де з часом знайшла новий дім.

Петро був життєрадісним, позитивним, добрим товаришем та побратимом, прикладом для наслідування. Завжди залишався вірним закону та справедливості. Захищав рідну землю від російського агресора на Луганщині, Донеччині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині. 10 років Петро Петрович боронив українські кордони від лютого російського ворога… 10 років незламності, стійкості, мужності, оптимізму та цілеспрямованості… 10 років боротьби за Перемогу України в цій кривавій та нещадній війні…

Захисник мріяв про довгоочікувану Перемогу, про повернення додому, про мир і спокій. Та не судилося… 24 травня 2025 року смерть безпощадно забрала сміливого Воїна, доброго чоловіка, люблячого батька, хорошого друга та нашого земляка. Похоронили Воїна Петра ЧОКИНЮКА в селищі Семенівка, що на Полтавщині.

Кожна така звістка – це невимовний біль для громади та всієї країни. Низько схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Героя.

Вічна пам’ять і шана Захисникові!