Про рекламу фінансових послуг

Про рекламу фінансових послуг

К ожен день нас оточує велика кількість реклами. Однак, не вся реклама є чесною та добросовісною. Тож що потрібно знати про рекламу, коли обираємо, зокрема, фінансову послугу? – рекомендації надають спеціалісти управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.

Наразі питання фінансових послуг є дуже актуальним, як для споживачів так і для рекламодавців – банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Законодавчі вимоги до реклами фінансових послуг визначені в Законі України «Про рекламу», зокрема стаття 24, яка за останній рік зазнала суттєвих змін.

Отже, рекламою у сфері фінансових послуг визнається реклама:

– фінансової установи або іншої особи, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги, та її діяльності;

– фінансових послуг, що надаються або надання яких планується фінансовими установами, іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.

Інформація у сфері фінансових послуг, яка відповідно до законодавства підлягає обов’язковому розміщенню та оприлюдненню, не вважається рекламою.

Реклама фінансових послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які надають такі послуги, дозволяється, за умови внесення інформації про особу до державного реєстру фінансових установ або державного реєстру банків та наявності відповідного дозволу, виданого згідно із законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, або ліцензії на провадження діяльності з надання відповідної фінансової послуги. Така реклама, крім реклами на радіо, повинна містити номер за державним реєстром фінансових установ або державним реєстром банків, номер зазначеного дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, що видав дозвіл або ліцензію.

Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, найменування особи (без реклами послуг).

Недобросовісна реклама у сфері фінансових послуг забороняється.

Недобросовісною рекламою у сфері фінансових послуг вважається:

1) реклама фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії, якщо законом для провадження діяльності з надання таких послуг передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання відповідного дозволу або ліцензії;

2) реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом;

3) реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг відсутня або:

– зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначена назва фінансової послуги, що рекламується;

– оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується;

– зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначене найменування фінансової установи, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги);

– зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначений знак для товарів і послуг (торговельна марка), що використовується фінансовою установою, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги та найменування фінансової установи);

– зазначається у спосіб, який ускладнює її візуальне сприйняття;

4) інша реклама у сфері фінансових послуг (у тому числі реклама фінансової послуги), яка вважається недобросовісною рекламою відповідно до Закону України “Про рекламу”.

Перелік ознак, які можуть свідчити, що спосіб викладення інформації про умови надання фінансових послуг ускладнює її візуальне сприйняття, визначається органом, який здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг.

Крім цього, ч.1 ст.24 Закону України «Про рекламу» доповнено змінами від 30.06.2021 року (вводиться в дію з 01.08.2022року), а саме: вимоги цієї статті застосовуються до реклами на платіжному ринку, включаючи рекламу нефінансових платіжних послуг, з урахуванням вимог законодавства України у сфері платіжних послуг.

Також, слід пам’ятати, що мовою реклами в Україні є державна мова, в т.ч. на телебаченні та радіомовлення (ст. 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704‑VIII від 25.04.2019 р.).

Виняток становить реклама, яка розміщується у засобах масової інформації, що видаються однією з мов Європейського Союзу або розповсюджуються телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами ЄС («особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України»).

Отже, все, що зараз потрібно робити споживачу, щоб не бути введеним в оману рекламою, це – пильно і максимально уважно її читати! Не тільки яскраві оголошення, що в першу чергу кидаються в очі, але й менш примітні за виглядом, але не менш важливі за суттю тексти, що містять умови надання послуг.

А за установами, які відверто нехтують вимогами законодавства щодо реклами, спостерігають відповідні контролюючі органи.