Перейти до змісту Перейдіть на ліву бічну панель Перейдіть на праву бічну панель Перейти до нижнього колонтитула

Інфекційний мононуклеоз. Чим небезпечний?

Інфекційний мононуклеоз. Чим небезпечний?
Поодинокі випадки захворювання на інфекційний мононуклеоз серед дитячого населення реєструються щороку. Так, в 2022 році по Косівському району було зареєстровано 3 випадки захворювання ( 3.4 випадків на 100 тисяч населення). На цю недугу захворіли діти шкільного віку. Чим же небезпечне це захворювання? Відомо, що інфекційний мононуклеоз – вірусне інфекційне захворювання, яке викликає вірус Епштейна-Барра, який є близьким “родичем” вірусугерпесу.
Захворювання починається гостро, з швидким підйомом температури тіла до високих цифр (38-39°С), з’являється загальне нездужання, головні болі та болі в м’язах. Неодмінно при цій інфекції уражаються лімфатичні вузли, печінка та селезінка. У захворілої особи всі лімфатичні вузли збільшуються, особливо задні, які помітні навіть неозброєним оком, але при натисканні мало болючі. Здебільшого захворювання протікає з наявністю ангіни; наліт на мигдаликах може бути подібний до дифтерійного, проте біль в горлі незначний, але ознаки інтоксикації організму наявні. Ця хвороба має ознаки ряду інших інфекційних захворювань, а тому, щоб діагностувати її потрібно провести дослідження розгорнутого аналізу крові. Тому при ознаках захворювання необхідно звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням, адже встановити вірний діагноз без динамічного нагляду та лабораторного обстеження хворого неможливо. Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі триває близько двох тижнів, проте може збільшуватися до 1-1,5 місяців. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, а так як вірусні частинки виявляються в слині хворого або вірусоносія, то іншим шляхом передачі збудника може бути і контактно-побутовий (через іграшки та інші предмети, на які потрапила інфікована слина). Цю хворобу ще називають хворобою «поцілунку». Слід пам’ятати, що вірус виділяється зі слиною не лише в розпал захворювання, але і через шість і більше місяців після одужання Збудник нестійкий в навколишньому середовищі, тому профілактика інфекційного мононуклеозу зводиться до обмеження контактів з хворими. В організованому дитячому колективі посилюється контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму (регулярне вологе прибирання та провітрювання), за контактними дітьми протягом 20 днів ведеться медичне спостереження. Перебіг захворювання може бути різного ступеню тяжкості, але попри все, основна небезпека цієї інфекції в тому, що після перенесеного захворювання у дитини тривало зберігаються порушення в імунній системі, і вона стає сприйнятливою до найрізноманітніших мікроорганізмів – бактерій, вірусів, грибів, які можуть стати причиною численних інфекційних ускладнень (розрив селезінки, міокардит, пневмонія, гепатит, гемолітична анемія,енцефаліт, менінгоенцефаліт, поліневрит та інші). І тому діти, у яких після клінічного одужання довго не відновлюється нормальний склад клітин крові, обов’язково консультуються лікарем-гематологом та довгостро¬ково можуть перебувати на диспансерному обліку. Відомо, що вірус Епштейна-Барра, як і вірус простого герпесу, одного разу проникнувши в організм людини, залишається назавжди, і може бути в подальшому винуватцем ще ряду більш серйозних недуг, таких як онкологічні захворювання системи кровотворення, розсіяний склероз, синдром хронічної втоми, що супроводжується підвищеною стомлюваністю, постійним відчуттям сильної втоми, болями у м’язах, сонливістю і депресіями, які тривають місяцями, а іноді й роками. Ось чому про це захворювання потрібно знати та бути обачними, адже захворювання в дитячому віці може нагадати про себе в зрілому, працездатному віці, тому що в латентному стані вірус в організмі перехворілої людини залишається назавжди.
Інформація Косівсько-Верховинського міжрайонного відділу ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»

0 коментарів

Поки що немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *