Реагування на хімічну загрозу із застосуванням хлору, аміаку, зарину.

Реагування на хімічну загрозу із застосуванням хлору, аміаку, зарину.

Останні події показують, що краще бути готовими до всього, ніж потім у відповідальну мить виявитися беззахисним. Тому надаємо рекомендації на випадок хімічної атаки із застосуванням хлору, аміаку, зарину.

Хімічна атака – це навмисне виділення токсичного газу, рідини або твердої речовини, які можуть отруїти людей та навколишнє середовище. Ознаки хімічної атаки:

• сигнал хімічної атаки: як сирена повітряної тривоги, тільки один гудок короткий, другий – довгий;
• сигнал хімічної тривоги подадуть тоді, коли уже виявлять хімічну атаку за допомогою газо-хімічних аналізаторів;
• ракети вибухають слабше, звук вибуху глухий і слабкий;
• масова загибель малих тварин, птахів, комах;
• масовий прояв ознак отруєння нервово-паралітичними речовинами у людей: звуження зіниць, загальна слабкість м’язів, сльозотеча, слиновиділення, кровотеча з носа. У тяжких випадках – втрата свідомості, піна з рота, затримка дихання і смерть.

Що робити, якщо ви помітили ознаки хімічної атаки: швидко знайдіть чисте повітря!

• Негайно спробуйте визначити, якщо це можливо, зону ураження або звідки надходить хімічна речовина. Відповідно, вирішуйте, який найшвидший спосіб знайти чисте повітря.
• Негайно вийдіть із цієї зони щонайдалі у напрямку проти вітру від джерела.
• Якщо хімічна речовина знаходиться всередині будівлі, де ви перебуваєте, негайно евакуюйтеся з неї, не проходячи через забруднену зону, якщо це можливо.
• Якщо ви не можете евакуюватися з будівлі або знайти чисте повітря, не проходячи через забруднену зону, можливо, краще відійти якомога далі і «сховатися на місці».
• Спробуйте оперативно зробити собі захисну маску, бажано багатошарову, із чистої тканини, наприклад, хустини.
• Якщо ви знаходитесь на вулиці, швидко зорієнтуйтеся, як найшвидше знайти чисте, незабруднене повітря. Можливо варто зайти в сусідню будівлю, зачинити вікна, вентиляцію і «сховатися на місці».

Якщо вам доручено залишатися вдома, офісній будівлі, підприємстві ви повинні:

• Щільно закрити двері та вікна ,вентиляційні отвори, димоходи;.
• Вимкнути всю вентиляцію, печі, кондиціонери, вентиляційні отвори , побутові прилади та газ.
• Перебувати у внутрішній кімнаті зі своїм набором запасів.
• Заклеїти вхід до кімнати клейкою стрічкою і поліетиленовою плівкою.
• Слухати радіо чи телебачення або офіційні інтернет-канали, щоб отримати вказівки від влади та органів цивільного захисту.

Якщо ви думаєте, що ви могли бути піддані впливу хімічних речовин, негайно роздягніться і вмийтеся!

• Будьте обережні, допомагаючи іншим, хто зазнав впливу хімічних речовин.
• Зніміть весь одяг та інші предмети, які контактують із вашим тілом.
• Відріжте одяг, який зазвичай знімається через голову, щоб уникнути потрапляння можливих хімічних речовин із одягу в очі, ніс і рот.
• Помістіть забруднений одяг і речі в поліетиленовий пакет і щільно закрийте його.
• Зніміть окуляри або контактні лінзи.
• Вимийте руки, обличчя і волосся водою з милом.
• Зверніться до медичного закладу для обстеження та професійного лікування.

Хімічна зброя: хлор

Газоподібний хлор має сильний, задушливий запах. Хлор може всмоктуватися в організм будь-якими шляхами. Протиотрути немає.

Симптоми отруєння хлором.

Хлор викликає сильне подразнення очей, шкіри, рота, глотки і легень, потім виникає кашель, хрипи, задишка, виділення мокротиння та біль у грудях. Більший вплив може призвести до серцевої та легеневої недостатності. Ті, хто пережив отруєння, можуть мати стійкий кашель до 14 днів або навіть кілька місяців. Дія газу хлору на шкіру викликає подразнення, біль, почервоніння, пухирі та опіки.

Перша допомога при отруєнні хлором:

• Одягніть протигаз або вологу марлеву пов’язку, змочену 2-5% розчином питної соди і виведіть ураженого на свіже повітря.
• Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій.
• Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.
• Якщо хлор потрапив на шкіру, її треба промити водою, фізіологічним розчином, (соленою) водою, щоби попередити хімічний опік.

Дії в осередку зараження:

заплющити очі та затамувати дихання;не бігти;спробувати визначити напрямок вітру;виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру;за неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо),оскільки хлор є важким, тому він осідатиме в нижніх поверхах будівлі, у підвалі.

Хімічна зброя: аміак

Аміак (NH3, нітрид амонію) – це безбарвний подразливий газ із різким запахом (схожий на нашатирний спирт), який легко розчиняється у воді.Він легший за повітря і легкозаймистий при високих концентраціях і температурах. Оскільки аміак дуже леткий, легший за повітря, він буде підніматися вгору, відповідно втікати треба донизу – в підвал, підземне укриття. Найчастіше інтоксикація відбувається при вдиху газу, що призводить до симптомів подразнення очей, носа та дихальних шляхів.

Ознаки та симптоми отруєння аміаком можуть включати: почервоніння очей і сльозотечу; подразнення носа і горла; кашель, відчуття задухи та задишку; прискорене серцебиття; нервове збудження, судоми, тривалий контакт зі шкірою (більше кількох хвилин) може спричинити біль та її роз’їдання

Жертви, чий одяг або шкіра забруднені рідким аміаком (гідроксидом амонію), можуть вторинно забруднити персонал при прямому контакті або через випари аміаку.

Протиотрути при отруєнні аміаком не існує.

Перша допомога при отруєнні аміаком:

• одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря;
• дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі);
• дайте йому теплого молока або харчовою содою;
• при задусі необхідний зволожений кисень;
• при спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію, вколоти дексаметазон;
• при зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію;
• при потраплянні в очі − промийте водою ,вазеліновою або оливковою олією;
• при уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

Хімічна зброя: зарин

Зарин являє собою прозору, безбарвну рідину, яка в чистому вигляді не має запаху та смаку і може перетворюватися в пару (газ) і поширюватися в навколишнє середовище. Відноситься до фосфоро-органічних сполук, як нервово-паралітична речовина і може використовуватися у якості хімічної зброї.

Дії зарину на організм: міоз, погіршення зору, підвищене слино- та потовиділення, нудота, блювання, абдомінальний біль, спазми ШКТ, пронос, неконтрольоване сечовипускання, задишка, посмикування м’язів, підвищення АТ, клоніко-тонічні судоми, тремор, слабкість, головний біль, емоційна лабільність.

Перша допомога при ураженні зарином.

• Негайно покиньте місцевість, де був здійснений викид зарину.
• Піднімайтеся якомога вище, так як зарин важчий за повітря і опускається до нижчих шарів атмосфери.
• Використовуйте протигаз, а при його відсутності – ватно-марлеву маску, змочену водою.
• Коли ви опинилися в безпечному місці, негайно звільніться від одягу, на який потрапив зарин. Не знімайте одяг через голову, а краще розірвіть чи розріжте, помістіть в пакет, герметично закривши.
• При потраплянні на шкіру негайно змийте залишки речовини зі своєї шкіри великої кількістю води з милом.
• Якщо зарин потрапив в очі – промийте їх під проточною водою або фізіологічним розчином кімнатної температури протягом 10-15 хвилин. Закрапайте очі 1% розчином атропіну. Якщо ви носите контактні лінзи, зніміть їх перед промиванням очей і потім не одягайте.
• потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай.
• промити та закрити усі відкриті рани.
• накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню.
• викликати «101» – невідкладна допомога базується на введенні антидоту-атропіну.

Важливо, щоб усі українці вміли надати першу допомогу собі чи тим, хто поряд !

Інформація Косівсько – Верховинського міжрайонного відділу

ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»