Перейти до змісту Перейдіть на ліву бічну панель Перейдіть на праву бічну панель Перейти до нижнього колонтитула

Слобідка

Слобідка — село Косівського району Івано-Франківської області.

Село Слобідка було засноване ще в 1448 році, але за переказами старожилів, на початку вісімнадцятого століття село мало всього вісім господарств, хоча і вважалося самостійною адміністративною одиницею. Чому село отримало назву саме Слобідка, достеменно невідомо, адже це надзвичайно поширена назва села, навіть в Івано-Франківській області є чотири села з назвою Слобідка. Кожен дід розповідає онукам свою історію як назвали село, але найчастіше пояснюють що Слобідка пішло від слова свобода.

Незважаючи на маленькі розміри (село має всього вісімсот жителів), історія не обминала село Слобідка, селяни як і інші села були змушені важко працювати на панщині, та платити непосильну десятину, через котру вся сім’я могла взимку жити впроголодь. Адже розмір десятини визначав панський розпорядник ще весною, коли лише дерева починали цвісти. Десятина була звісно несправедливою, а в неврожайні роки перетворювалася на більшу половину того що змогли виростити селяни. Також кріпаків взагалі не вважали за людей, пан міг втручатися навіть в особисті сімейні справи селян.

Через таке нелюдське ставлення на Гуцульщині нерідко спалахували повстання, і село Слобідка незважаючи на свої скромні розміри також приймало в них участь. Згодом коли в Карпатах зародився опришківський рух, селяни також всіляко допомагали опришкам, декотрі чоловіки з села Слобідка навіть приймали участь в загонах опришків.

За часів Другої Світової війни, селянам теж немало дісталося за підтримку повстанського руху УПА, варто було сказати необережне слово, і можна було опинитися у в’язниці. Також комуністи зробили те що не зробили навіть польські пани, вони закрили церкву. Якщо за часів польської шляхти церкву хотіли тільки перевести до католицького патріархату, то з приходом радянської влади, церкву взагалі закрили, та вилучили все майно. Лише неймовірними зусиллями селян з церкви не зробили побутовий склад. Так церква простояла закрита аж до розпаду СССР, тільки в дев’яностих роках вона почала працювати знову.

Зараз село Слобідка, маленьке затишне але колоритне село, тут є лише чотири кілометри асфальтованої дороги, всі інші вулиці в селі ґрунтові. Але це не заважає селянам жити своїм тихим та мирним життям, в селі з радістю приймають гостей, та ніколи не держать камінь за пазухою.

0 коментарів

Поки що немає коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.