День вшанування пам’яті жертв Голокосту

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

Україна ж на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа. Свої наслідки голокост залишив і на Кутській єврейській громаді.

Німці встановили контроль над Кутами у вересні 1941 року. Вони розпочали конфіскацію єврейського майна, завели примусову працю, обмежили пересування, зобов’язали євреїв носити пов’язки із зображенням зірки Давида. Зима 1941 – 42 р.р. випала дуже суворою. Кутчани терпіли від холоду і нестачі продовольства. Розповсюджувалася епідемія тифу і багато євреїв померли від хвороб та інших злигоднів.

Весною 1942 року на фоні чуток стосовно масових погромів окремі особи і невеликі групи євреїв намагалися перейти через Черемош у відносно безпечну Румунію, але не всім вдавалося це здійснити. 10 квітня 1942 року у Кути з Коломиї на вантажівках прибула поліція безпеки і ескадрон СД. Карателі розстрілювали євреїв, які стояли біля доріг. Цілі житлові блоки були спалені, щоб виявити схованки євреїв. Багато згоріло у вогні, загалом загинуло біля 950 євреїв, які були похоронені на місцевому єврейському цвинтарі. Багато тіл залишилося під спаленими будинками.

24 ківтня ті євреї, які не мали документів про працю були депортовані в гетто Коломиї. Багато із них загинули, або були розстріляні по дорозі.
Кінець єврейській громаді прийшов 08 вересня 1942 року. В цей день 800 євреїв були доставлені в Коломию, звідки були перевезені залізничним транспортом для знищення отруйним газом в таборі Белзець.

Кути були звільнені 02 квітня 1944 року підрозділами Червоної Армії. Невелика кількість євреїв, які врятувалися, згодом відмовилися від Кутів. За ініціативи Омельяна Німця у виконанні Івана Андрійканича в Кутах встановлено меморіальну дошку, яка засвідчує пам’ять про загиблих жителів Кутської єврейської громади.

У дописі використані матеріали Кутського історико-краєзнавчого музею