Зафіксовано випадки сказу серед тварин в Івано-Франківському та Коломийському районах

Зафіксовано випадки сказу серед тварин в Івано-Франківському та Коломийському районах

Івано-Франківською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби встановлено сказ домашнього кота в населеному пункті Ямницької сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Захворювання виявлено за результатами лабораторного дослідження методом люмінесцентної мікроскопії (звіт про результати дослідження патологічного матеріалу від 04.11.2022 № 001905 п.м./22).

Крім того, за результатом дослідження патологічного матеріалу Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 06.11.2022 № 001909 п.м./22,  встановлено сказ великої рогатої худоби (корова), яка належала мешканці Городенківської міської громади  Коломийського району Івано-Франківської області.

З метою координації дій з ліквідації захворювання проведено засідання Державних надзвичайних протиепізоотичної комісій, рішенням яких затверджено план заходів з ліквідації сказу, визначено  неблагополучні населені пункти, накладено карантинні обмеження та розпочато заходи з ліквідації сказу.

В осередках захворювання вживаються всі необхідні заходи з локалізації захворювання відповідно до діючої інструкції.

Довідково

Сказ – особливо небезпечне захворювання тварин та людей. Джерелом інфекції є хворі дикі тварини: лиси, вовки, шакали, єнотовидні собаки, борсуки, їжаки, а також летючі миші, велика та дрібна худоба,  а ланкою передачі – собаки та коти, яким не проводилось щеплення.

Вірус сказу міститься у слині хворої тварини. Ураження людини відбувається при укусах, заслинені, травмуванні і подряпинах, нанесених  інфікованими  тваринами. Від моменту зараження людини до перших проявів хвороби може  проходити від 1 до 3 місяців, проте за медичною допомогою необхідно звертатися негайно, щоб за наявності відповідних показань встигнути запобігти захворюванню.

Ознаками хвороби у людини є симптоми тривоги, депресії, безсоння, підвищеної дратівливості. В подальшому з’являється панічна боязнь всього, що пов’язано з водою, при прогресуванні захворювання виникають порушення ковтання, тяжкі судоми,  параліч дихання. На жаль, якщо  за медичною допомогою звертаються  на стадії проявів хвороби, врятувати  людину практично неможливо.  Сучасна медицина поки що не має ефективних методів лікування сказу, його можна тільки попередити шляхом вчасно введених антирабічних імуноглобуліна та (чи) вакцин.

У хворих домашніх тварин змінюється поведінка: вони відмовляються від їжі, ховаються, або з лютістю нападають на людей та інших тварин, з’являється слинотеча. У собак, котів голос стає хрипким. Найбільш агресивні хворі кішки. Далі наступає стадія паралічу – опущений хвіст, відвисання нижньої щелепи, слинотеча – найбільш характерні ознаки завершальної стадії хвороби.

ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ!

Для попередження інфікування вірусом сказу:

• Не підходьте до диких тварин, які вас не лякаються, до зовнішньо нездорової кішки або собаки. Хвора тварина частіше не агресивна, квола, напівпаралізована.
• Уникайте будь-яких контактів з бродячими та дикими тваринами, навіть тими, що у даний момент не мають ознак захворювання, т.я. інфіковані тварини виділяють вірус, тобто стають заразними на 7-8 днів раніше до появи перших клінічних симптомів (кволість, агресивна поведінка, слинотеча).
• Не намагайтеся зловити тварин. Не гладьте їх, не беріть в руки. Слідкуйте за дітьми, розкажіть їм про небезпеку сказу.
• При укусі, контакті з потенційно або очевидно хворою твариною уражене місце необхідно негайно інтенсивно промити з милом, обробити йодом або зеленкою та якомога швидше звернутись до лікаря, бажано в найближчий травмпункт. Кровотечу з рани не зупиняйте, разом з кров’ю вимивається вірус сказу.

Поради мисливцям:

• Будьте уважні під час полювання. Не знімайте та не обробляйте шкіру померлих тварин.
• Хворого хижака доцільно вбити. Якщо є підозра, що тварина хвора на сказ, про це необхідно негайно сповістити в найближчу ветеринарну установу. Фахівці заберуть труп на дослідження.

Знімати шкіру з вбитих тварин необхідно в гумових рукавичках. Після цього руки, не знімаючи рукавичок, вимити в дезінфекційному розчині.