Інформація ДУ « ІФОЦКПХМОЗ»

14 листопада- Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом — це день, який служить нагадуванням людству про серйозність проблеми цукрового діабету, необхідність ранньої діагностики хвороби, її ускладнення,способи профілактики та можливості лікування. Цукровий діабет – група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормону інсуліну, внаслідок чого виникає гіперглікемія […]

Читати далі

[gview file=”https://kuty-rada.gov.ua/wp-content/uploads/kovid-19-1.docx”]

Читати далі

Радон : користь чи небезпека?   Ізотопи радону (їх є декілька) входять до складу радіоактивних рядів природного урану і торію. Як радіаційно-небезпечний фактор, загалом, розглядають саме ізотоп радону-222. Тому для більшої обізнаності населення, в Європі традиційно  7  листопада відзначається День захисту від радону.   За своїми фізико-хімічними властивостями радон є інертним газом без запаху та […]

Читати далі

Реагування на хімічну загрозу із застосуванням хлору, аміаку, зарину. Останні події показують, що краще бути готовими до всього, ніж потім у відповідальну мить виявитися беззахисним. Тому надаємо рекомендації на випадок хімічної атаки із застосуванням хлору, аміаку, зарину. Хімічна атака – це навмисне виділення токсичного газу, рідини або твердої речовини, які можуть отруїти людей та навколишнє […]

Читати далі

Лептоспіроз та його профілактика   

На території   Косівського  району протягом 2019-2022 рр. зареєстровано 6 випадків  захворювання   людей на лептоспіроз.  Основним ймовірним джерелом інфекції у всіх випадках були мишовидні гризуни.

Для того, щоб вберегтися від цього  небезпечного захворювання необхідно знати, що джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспір із сечею і заражають навколишнє середовище. Основними носіями збудника лептоспірозу у природніх вогнищах є щурі, польові миші, землерийки, їжаки. В побутових осередках резервуаром інфекції є щурі, велика рогата худоба, свині, собаки.

Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання людей і тварин, спричиняється збудником лептоспірою, характеризується ураженням печінки, нирок, м’язів і супроводжується хвилеподібною гарячкою. Лептоспіри зберігають життєздатність у вологому грунті протягом 270 днів, в природних водоймах – 7-30 днів, у харчових продуктах – декілька днів. Пряме сонячне і ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само як кислоти і луги та дезінфікуючі засоби.

Захворювання від людини до людини не передається.

Зараження на лептоспіроз відбувається під час купання, пиття води з відкритих водоймищ, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, при вживанні продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, шлунково-кишкового  тракту. Характерна літньо-осіння сезонність захворювання.

Захворювання у більшості випадків починається гостро, підвищується температура тіла до 39-40 С, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабість, біль в м’язах, особливо литкових (діагностична ознака).

Розрізняють жовтяничну та безжовтяничну форми. При жовтяничній формі з перших днів хвороби  з’являється жовтяниця шкіри з максимальним розвитком до 4-6-го дня хвороби.

Успіх лікування залежить від раннього звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Госпіталізація хворих є обов’язкова, тому що можливі тяжкі ускладнення. Хвороба може ускладнюватися порушеннями з боку нирок і печінки, кровотечею, міокардитом, набряком мозку, пневмонією, недостатністю кровообігу.

Тяжкий перебіг хвороби часто закінчується смертю у 14% хворих.

Щоб не захворіти на лептоспіроз необхідно:

— дотримуватись правил особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі;

— не купатись у забруднених водоймах;

— не пити води з невідомих джерел;

— не допускати забруднення гризунами харчових продуктів та питної води;

— застосовувати засоби індивідуального захисту (рукавиці, гумові чоботи) під час робіт на полях, у садах, підвальних приміщеннях;

— проводити систематичні дератизаційні заходи.

Найбільш ефективним заходом профілактики лептоспірозу є проведення дератизаційних робіт в місцях заселення мишовидних гризунів.

Пам’ятайте: хворобу легше попередити , ніж лікувати!  Будьте здорові!