«Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів» Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни […]
Село Тюдів розташоване на лівому березі річки Черемош, у долині, захищеній горами з трьох боків, тому географи назвали його «маленькою Швейцарією».
Починається село за скелею Облаз і закінчується Сокільською скелею. Сокільська скеля завершується водоспадом Сикавка, за яким починається с. Великий Рожин. Ця скеля територіально належить до Тюдова.
У селі є дві новозбудовані церкви – УАПЦ та УГКЦ, могила «Борцям за волю України», пам’ятники Роману Шухевичу та Батьківщині-Матері, пам’ятний хрест під Сокільською скелею – на місці загибелі воїна УПА Федора Бельмеги, а також три пам’ятники Тарасові Шевченку: погруддя на подвір’ї Тюдівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, барельєф з липи у школі та пам’ятник на весь зріст на Сокільській скелі.
Село Старі Кути Косівського району розташоване майже на межі із Чернівецькою областю. У 1715 році воно отримало статус міста, підкріплений Магдебурзьким правом. А Старі Кути стали окремим селом.
Над селом здіймаються Овидова гора (729 м над рівнем моря) та ще вищий хребет Хоминський. Потоки Гнилиця та Каменець звиваються уздовж вулиць та несуть свої води до Черемошу. Через них збудовані містки до господарок. Що один – то цікавіший.
Десь навіть з’явилася аналогія зі знаменитою Венецією. Звісно, тут судна не ходять. А от для приваблення гостей цілком можливо організувати перегони моделей корабликів водними артеріями.
Багато хто з нас хоча б один раз бачив відомий польський фільм «Знахар» режисера Єжи Гоффмана, що дебютував на екранах у 1982 році. Та мало хто з нас знає, що автор «Знахаря» трагічно загинув у вересні 1939 року у містечку Кути (Косівський район) та був там похований до 1978 року, допоки прах письменника не перевезли до Варшави.
Фільм є вдалим римейком однойменного фільму 1937 року, екранізації роману культового у міжвоєнний період у Польщі письменника та журналіста Тадеуша Доленги-Мостовича.
Він був найбагатшим письменником Польщі того часу, його твори читали усі – від малого до старого. Гонорарам письменника могли позаздрити навіть міністри польського уряду. Його місячний прибуток доходив іноді до 15 тисяч злотих, і це тоді, коли зарплата прем’єр-міністра становила 1,5 тисячі, генерального прокурора – 3,5 тисячі, а добра пенсія була 350 злотих на місяць!
Населені пункти у підпорядкуванні ОТГ: Кутська громада
Слобідка — село Косівського району Івано-Франківської області.
Село Слобідка було засноване ще в 1448 році, але за переказами старожилів, на початку вісімнадцятого століття село мало всього вісім господарств, хоча і вважалося самостійною адміністративною одиницею. Чому село отримало назву саме Слобідка, достеменно невідомо, адже це надзвичайно поширена назва села, навіть в Івано-Франківській області є чотири села з назвою Слобідка. Кожен дід розповідає онукам свою історію як назвали село, але найчастіше пояснюють що Слобідка пішло від слова свобода.
Старі Кути — село Косівського району Івано-Франківської області.
Географія
Селом протікає потік Гнилиця та потік Каменець.
Історія
Перша письмова згадка про село Старі Кути в 1448 р.
Межує з смт. Кути, селами Слобідка, Тюдів, Черганівка. Висота над рівнем моря в центрі 430 м. Відстань від Косова 9 км, від залізничної станції Вижниця — 3 км.
Тюдів — село Косівського району Івано-Франківської області.
Географія
Межує з селами Малий Рожин, смт. Кути Косівського району, через р. Черемош — з с. Міжброди Вижницького району Чернівецької області.
Висота над рівнем моря 430 м. Відстань від Косова 15 км, від залізничної станції Вижниця — 5 км.
Кутки: Долина, Підгора, Царина, Заїзд, Стінки, Берег, Гавтин. Ліси мішані, займають 516 га, їх назви: Вільми, Погарці, Кругла, Діл, Сокільське. З південного заходу над селом підноситься хребет Сокільський (873 м), з північного заходу — Хоминський (Вітряні гори, 879 м).
Через село проходить автомобільна дорога республіканського значення Чернівці — Путила.
Розтоки — село Косівського району Івано-Франківської області.
Засноване в 1500 році село Розтоки знаходиться на краю Косівського району, воно розкинулася на обох двох берегах річки Черемош, котра бере початок неподалік в горах, та ділить село на дві половини. Село розтоки ніколи не зазнало нападів татар, адже знаходиться досить високо в горах. В селі живуть надзвичайно волелюбні люди. Вони не зазнали панщини, котра не змогла зайти так високо в гори, але й не залишалися осторонь коли народ підіймався на повстання. Вони надавали допомогу опришкам, коли ті вели свою визвольну боротьбу в цих краях. Навіть сам Олекса Довбуш неодноразово відвідував село Розтоки.
Малий Рожин — село Косівського району Івано-Франківської області.
Село виникло в 1593 р. як Роже́н Хоминський, з 1717 — Малий Роже́н (Рожин). Межує з селами Тюдів, Великий Рожин, Бабин, Яворів, Смодна Черганівка. Висота над рівнем моря близько 600 м. Хребет Сокільський сягає висоти 873 м, а Хоминський — 879 м. Відстань до Косова 20 км, до найближчої залізничної станції Вижниця — 10 км.
Присілки
Царина, Пітрів Грунь, Центр, Гаджин, Хрунево, Верх, Грунь, Кичера, Микитчено, Присліп, Семінки, Гонтарка, Гавин, Толоки, Тарночка.
Промисли
Токарство, різьбярство, ліжникарство, килимарство, ткацтво, художня вишивка, бляхарство.
Пам’ятки природи
На території села розташовані пам’ятки природи: Лесівський Камінь, Татарівський Камінь, Голова, Довбушова печера. Потік Малорожинка, лівий доплив Черемоша. У 1964 р. в руслі річки в центрі села на невеликій глибині знайдено бивень мамонта.
Туризм
Малий Рожин має великі перспективи для туризму. Велика кількість пам’яток природи, живописні ландшафти, гуцульська архітектура і кухня з кожним роком приваблюють все більше туристів.